В бібліотеку с. Калини-Заріка на літніх канікулах учні відвідують залюбки бібліотеку.

Літні канікули – мрія кожного учня. Це прекрасна пора для змістовного відпочинку,веселих розваг та читання улюблених книжок. А у книг, як відомо, канікул немає,тому маленькі та дорослі читачі завжди з нетерпінням чекають зустрічі з літературними героями. Книжкові стежини літа надзвичайно цікаві!

 22 червня - День скорботи і вшанування пам'яті  жертв війни в Україні. Бібліотекарі с. Калини Михалчич Н. М., та с. Калини-Заріка  Біланич М. В. , вшанували пам'ять коло обеліска запаленням свічок з учнями 9 класів. 22 червня 1941 року розпочався найкривавіший період у трагічній історії Другої світової війни, яка завдала нашому народові страшних та непоправних втрат- забрала життя мільйонів українців, зруйнувала міста і села. 

У теплий сонячний день, 20 червня до бібліотеки с. Калини-Заріка завітали учні 3-го класу Калинівської філії І-ІІ ступенів, разом із класним керівником Куцин Оксаною Михайлівною на пізнавально-оглядову екскурсію "Чарівний світ книги", мета якої залучити учнів до читання книг, навчити їх користуватись бібліотекою, виховувати любов до книги і бережливого ставлення до неї. Книга-мудрий  друг і порадник. В ній зібрана мудрість усього людства, яка передавалася із покоління і дійшла до наших днів.

До 100 річчя від дня народження І. М. Чендея в бібліотеці с. Калини -Заріка оформлена виставка з книг письменника.
 “Своїм корінням моя літературна творчість вросла в життя моїх земляків.

Звідти вона пила снагу і брала силу.
ЇЇ кропив рясний та вільний дощ народної мудрості…”
Іван Чендей

Іван Михайлович Чендей прожив велике життя, отож і зазнав усього, що й більшість наших краян за цей час на історичній дорозі. Двадцяте століття, що припало на долю письменника, було, мабуть, найжорстокішим, з усіх століть, пережитих людством.
Народився 20 травня 1922 р. в с. Дубове на Тячівщині в багатодітній селянській родині. Охочий до науки Іванко після сільської школи здобуває освіту в гімназії у Хусті, де на той час відомий нині вчений-фольклорист Петро Васильович Лінтур згуртував навколо себе талановиту літературну молодь.
Починав учитися майбутній письменник у гімназії за демократичної Чехословаччини, та в 1939 р. гортіївська Угорщина окупувала Закарпаття, і до матеріальної скрути додалися ідеологічні утиски. Та все ж у 1941 р. гімназисти видають літературний альманах “Будет день”, де надруковано і літературні спроби Івана Чендея. А в листопаді 1944 р. молодий літератор стає учасником з'їзду народних комітетів, котрий проголосив возз'єднання Закарпаття з Радянською Україною.
Згодом потрапляє на роботу в головну газету краю “Закарпатська правда”. Одночасно навчається на філологічному факультеті Ужгородського державного університету. І робота, і навчання укріпили його в освоєнні української літературної мови, і то настільки, що згодом найавторитетніші словники ілюструватимуть уривки з його творів як літературну норму.

До Міжнародного Дня Музеїв працівники бібліотек с. Калини та с. Калини-Заріка завітали на екскурсію до Етнографічного Музею "Калинка" , привітати його засновника-шанувальника старовини Куцин Юрія Івановича. У Музеї представлено численну колекцію до якої, входить: одяг гуцулів, зброя, інструменти, предмети побуту. Тут можна побачити багато різних експонатів старовинних речей. Також в Музеї нещадавно відкрився перший дзеркальний лабіринт та кімната кривих дзеркал. 

Друга світова війна пройшла чорним смерчем  майже по всіх континентах планети, несучи за собою смерть та горе. Крізь полум’я боїв, страждання і смерть, крізь гіркоту поразок та непоправні втрати йшли воїни-визволителі до перемоги. 

   Щовесни ми згадуємо ті страшні події та вшановуємо ветеранів війни, бо ж усвідомлюємо, що без їхнього подвигу не було б ні сучасної Європи, ні нашої України.

   Віддаючи найглибшу шану тим, хто в страшні роки Другої світової війни захистив Україну і весь світ від нацистської навали.

 

26 квітня 2022 року — 36-та річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Це подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою.

Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Сила вибуху прирівнювалася до 500 бомб — таким, які колись були скинуті на Хіросіму.

Сильне радіоактивне випромінювання вразило територію в радіусі 30 кілометрів від місця події. Однак масштаби аварії були набагато більшими.

Радіація швидко поширилася на деяких територіях Білорусі і досягла Європи.

Про те, що сталася аварія на Чорнобильській АЕС, жителі прилеглих регіонів дізналися тільки через кілька днів.

На гасіння пожежі було кинуто не тільки спеціалізовані пожежні сили, а й цивільні. Під час цих робіт безліч людей отримали смертельні дози опромінення.

Ця трагедія забрала життя тисяч людей, перетворила ліси й поля на зону відчуження, завдала колосальної шкоди екології Європи.